Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована 17 липня 1997 р., гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Водночас на практиці при зверненні до суду можуть виникнути певні формальні перешкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (далі – витрати на ІТЗ), постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без розгляду, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Так, за даними Верховного Суду України, в I півріччі 2008 року з 973 тис. справ та матеріалів, які надійшли на розгляд до місцевих судів у порядку цивільного судочинства, 6,7 тис. заяв залишено без розгляду і надано строк для усунення недоліків, підставами для чого, поряд з іншими, були несплата, оплата в неналежному розмірі або на неправильний рахунок витрат на ІТЗ [1].

Витрати на ІТЗ стали новелою ЦПК України 2004 року, у зв’язку з чим на практиці досі виникає чимало питань щодо порядку оплати, розмірів, а також підстав і порядку повернення суми коштів, сплачених на оплату витрат на ІТЗ.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України та п. 11 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258, до витрат на ІТЗ належать витрати, пов’язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, виготовлення та видачу копій судових рішень, що здійснюється шляхом створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису тощо.

Витрати на ІТЗ повинні оплачувати фізичні та юридичні особи, що звертаються до суду з позовними заявами, заявами про відкриття справ окремого провадження, клопотаннями про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, та скаргами. А квитанцію про оплату або платіжне доручення, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, слід додавати до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги. В іншому випадку заява та скарга підлягають залишенню без розгляду з наданням строку оплати таких витрат.

Так, суддя Апеляційного суду Сумської області ухвалою від 23 січня 2009 р. залишив скаргу без розгляду та надав строк для усунення недоліків з тих підстав, що скаржник не оплатив витрати на ІТЗ (справа №22-ц-207) [2].

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк оплатить витрати на ІТЗ, позовна заява, відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Так, суддя Вишгородського районного суду Київської області ухвалою від 2 червня 2008 р. у справі № 2-1588/2008 р. повернув позовну заяву з тих підстав, що в установлений ухвалою судді цього ж суду від 9 квітня 2008 р. строк, позивачка, поряд з іншим, не оплатила витрати на ІТЗ [3].

Водночас чинним законодавством передбачені випадки, коли витрати на ІТЗ не оплачуються під час звернення до суду, а покладаються на сторони після розгляду справи судом. Це стосується справ про поновлення на роботі; стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати; відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи; стягнення аліментів; визнання батьківства або материнства (ч. 3 ст. 81 ЦПК України).

Крім того, заявники взагалі звільнені від оплати витрат на ІТЗ у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; у справі про відновлення втраченого провадження, а також у справах, в яких у випадках, встановлених законом, представництво інтересів громадянина або держави в суді здійснює прокурор (частини 4, 5 статей 81 та 409 ЦПК України).

Слід також зауважити, що у викладених вище випадках пільги встановлені не для конкретних платників, як при сплаті судового збору, а саме в певних категоріях справ.

Так, ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 17 червня 2008 р., якою залишено без змін рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 22 квітня 2008 р. у справі № 22-ц-724 про поновлення на роботі, за результатами розгляду справи стягнуто з відповідача 30 грн витрат на ІТЗ розгляду цивільної справи в Апеляційному суді Сумської області [2].

Розмір суми витрат на ІТЗ також залежить від категорії справи. У справах позовного провадження з розгляду спору майнового характеру (наприклад, про відшкодування майнової шкоди, стягнення заробітної плати, визнання права власності на майно, про розірвання договору купівлі-продажу, дарування, позики, кредиту, банківського вкладу тощо) сума витрат становить 30 грн.

У справах з розгляду позовної заяви:

  • про розірвання шлюбу – 7 грн 50 коп.;
  • про розірвання шлюбу з особою, визнаною у встановленому порядку безвісти відсутньою або недієздатною внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менше ніж три роки – 3 грн;
  • що випливає з інших сімейних правовідносин – 7 грн 50 коп.;
  • про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи – 1 грн 50 коп.;
  • немайнового характеру про захист честі, гідності та ділової репутації – 15 грн;
  • немайнового характеру або такої, що не підлягає оцінці (наприклад, про відшкодування моральної шкоди, про зміну або розірвання договору найму жилого приміщення, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно, про визнання недійсним договору обміну жилими приміщеннями, що не є власністю сторін, безоплатного користування майном, доручення тощо) – 7 грн 50 коп.;
  • про захист права громадянина на земельну частку (пай) і майновий пай – 1 грн 50 коп.;
  • з переддоговірного спору – 7 грн 50 коп.;
  • у справах окремого провадження (про визнання фізичної особи безвісти відсутньою чи оголошення її померлою; про усиновлення; про встановлення фактів, що мають юридичне значення; про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі; про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; про визнання спадщини відумерлою?; про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб) – 7 грн 50 коп.;
  • у справах наказного провадження – 7 грн 50 коп.;
  • у справах про визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні – 15 грн.

Слід також звернути увагу, що справи про стягнення аліментів, про зміну розміру аліментів належать до спорів майнового характеру, а не до тих, що випливають з інших сімейних правовідносин, і за них слід сплачувати 30 грн витрат на ІТЗ.

На практиці часто виникає питання про оплату витрат на ІТЗ у випадку, коли позивач відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦПК України об’єднав у одній позовній заяві кілька вимог, які пов’язані між собою. Так, якщо позовна заява містить одночасно вимоги, які належать до різних категорій справ і для яких передбачено різний розмір витрат, їх оплата здійснюється, на відміну від оплати судового збору, за справою з найбільшим розміром оплати? Наприклад, якщо позивач в одній позовній заяві об’єднав вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди, йому слід сплатити 30 грн, а не 37 грн 50 коп. Якщо суд або суддя відповідноі до ч. 2 ст. 126 ЦПК України постановив ухвалу про роз’єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, за виділену в самостійне провадження справу витрати оплачуються в розмірі, передбаченому для подання заяви до суду першої інстанції.

За повторно подану позовну заяву, заяву, клопотання, скаргу, яка раніше була повернена, залишена без розгляду або провадження у справах за якою було закрито, витрати оплачуються повторно в розмірі, передбаченому для подання позовної заяви, заяви, клопотання, скарги відповідно до процесуального законодавства. У разі коли оплачені витрати підлягали поверненню у зв’язку з поверненням, залишенням позовної заяви, заяви, клопотання, скарги без розгляду або закриття провадження у справі, але не були повернені, до повторно поданої позовної заяви, заяви, клопотання, скарги додається оригінал документа про оплату витрат.

За зустрічну позовну заяву (ст. 123 ЦПК України), а також за заяву про вступ у справу третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги стосовно предмета спору (ст. 34 ЦПК України), витрати оплачуються у розмірі, передбаченому для подання позовної заяви до суду першої інстанції.

У випадку пред’явлення позову спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів (ст. 32 ЦПК України) витрати на ІТЗ можуть оплатити як всі позивачі, так і один з них. Наприклад, у випадку пред’явлення позову про відшкодування майнової шкоди трьома позивачами, останні можуть оплатити або по 10 грн кожний, або 30 грн – один з них.

На практиці часто траплялися випадки, коли за подачу апеляційної або касаційної скарги скаржники сплачували 50% від суми, передбаченої за позовну заяву, заяву, клопотання до суду першої інстанції. Відповідно до п. 10 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258, за апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після перегляду його в апеляційному порядку, касаційну скаргу на рішення апеляційного суду, скаргу у зв’язку з винятковими обставинами та заяву про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах витрати оплачуються в розмірі, передбаченому за позовну заяву, заяву, клопотання до суду першої інстанції.

Так, ухвалою судді Апеляційного суду Сумської області від 4 вересня 2008 р. у справі № 22-ц-1173 апеляційну скаргу було залишено без розгляду з тих підстав, що апелянтом сплачено лише 50 % від суми, передбаченої за позовну заяву до суду першої інстанції [2].

Іншим актуальним питанням залишається сплата витрат на ІТЗ на неналежний рахунок, що також є підставою для залишення заяви, скарги без розгляду. У графі платіжного доручення «Призначення платежу» повинно бути зазначено «Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу», а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою, скаргою, заявою про відкриття окремого провадження у справі, клопотанням про видачу дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, наприклад, Зарічний суд м. Сум [4].

Так, ухвалою судді Апеляційного суду Сумської області від 4 лютого 2009 р. у справі № 22-ц-270 апеляційну скаргу було залишено без розгляду з тих підстав, що скаржник звертаючись до Апеляційного суду Сумської області витрати на ІТЗ сплатив на рахунок Державного бюджету м. Шостки [2].

Ще одним важливим моментом є повернення сплаченої суми коштів на оплату витрат на ІТЗ. Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі:

  1. внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством;
  2. повернення заяви або скарги;
  3. відмови у відкритті провадження у справі;
  4. закриття провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
  5. залишення заяви без розгляду, якщо заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

У випадках внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством кошти на оплату витрат на ІТЗ повертаються у розмірі зайво внесеної суми. В усіх інших перелічених вище випадках судовий збір повертається повністю.

Так, у справі №22-ц-270 суддею Апеляційного суду Сумської області було постановлено ухвалу від 11 лютого 2009 р. про повернення 30 грн сплачених 9 січня 2009 р. на оплату витрат на ІТЗ згідно з квитанцією № 48 [2].

Відповідно до абзацу 2 п. 13 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ» повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору). Тобто повернення таких коштів проводиться виключно на підставі ухвали суду, до якого подавалася заява або скарга, та за умови, що заяву про повернення витрат на ІТЗ подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Таким чином, врахування викладеного вище буде сприяти оперативності розгляду цивільних справ.

Література:

  1. Офіційний сайт Верховного Суду України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.court.gov.ua.
  2. За даними Апеляційного суду Сумської області.
  3. Єдиний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.reyestr.court.gov.ua.
  4. Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258.