На сьогодні особливий практичний інтерес становить страхування ризиків аграрного бізнесу як для великих вертикально інтегрованих холдингів сільгоспвиробників, так і для невеликих фермерських господарств. При страхуванні майбутнього врожаю сільськогосподарських культур, особливо при виникненні згодом страхових випадків, часто випливають невідповідності з прогалинами вже на правових полях.


В Україні є Аграрний страховий пул. Основні ризики аграрного сектору, які перебувають в межах поля діяльності страхових компаній, пов'язані переважно зі страхуванням посівів зернових культур, з подальшою виплатою компенсацій у випадку сильних заморозків, будь-яких стихійних лих, тощо. До нас, у Постійно діючий третейський суд «Страховий», потрапив подібний позов, згідно з яким страхувальник, тобто аграрне підприємство, вважає, що настав страховий випадок, а саме: не зійшли озимі сходи, і агропідприємство має право на відшкодування збитків у сумі понад 500 тис. грн.

Зі свого боку страхова компанія вважає, що страховий випадок не настав, тому що в підписаному з обох сторін контракті зазначено, що ризики, які компанія приймає під своє страхування, починаються, коли паростки зернових культур зійдуть не менш ніж на 3 см. Якщо ж їх не було, то, на думку страхової компанії, страховий випадок не настав. У цьому випадку щонайбільше, що страхова компанія може відшкодувати аграрному підприємству, – це залишок страхової премії в розмірі 30% тієї суми, яку оплачувала компанія-страхувальник при оформленні поліса. Цікавість ситуації, що склалася, полягає в тому, що, з одного боку, необхідно проаналізувати, як в аграрній компанії відбувається підготовка до зимового періоду, чи використовуються механізми захисту і які саме. Також необхідно з'ясувати, що для компанії є страховим випадком, а що – ні. З іншого, потрібний аналіз діяльності страхової компанії, зокрема, у сфері складених страхових договорів на предмет відсутності суперечностей з-поміж пунктів контракту.

Як експерт я намагався дібрати об'єктивний колегіальний склад третейського суду, створивши колегію з фахівців страхового ринку та професійних суддів, одним із яких є суддя Верховного Суду 2008–2010 років. Тож потрібно детально дослідити страховий договір на предмет протиріч і отримати прецедент, щоб надалі уніфікувати судову практику і тексти контрактів. Наразі страхова компанія вважає, що страховий випадок не настав і готова повернути 24 тис. грн, натомість аграрна фірма хоче отримати 525 тис. грн. Є різниця ? У 200%!

Значний вплив на результати страхування сільськогосподарських культур в останні роки чинить програма форвардних (заставних) закупівель Аграрного фонду України, що передбачає укладання договорів заставних закупівель за наявності договорів страхування врожаю.

Загальний обсяг ринку страхування сільсько­господарських культур в Україні 2012 року становив 727 тис. га застрахованих площ, сума страхових платежів сягнула 130,4 млн. грн зі страхування культур, було укладено 1036 до­говорів страхування. Рівень виплат за договорами страхування сільськогосподарських культур 2012-го становив майже 41% (2011 року – 28% ).

У період з осені 2012-го по весну 2013 року страховики уклали 894 договори страхування врожаю зернових і технічних культур. Сума відповідальності страховиків становила 3 млрд грн, при цьому сума отриманих страхових платежів перевищила 100 млн грн. Урожай сільськогосподарських культур був застрахований на загальній площі понад 460 тис. га.

Станом на 01.09.2013 року страхові компанії вже виплатили страхового відшкодування загальною сумою 4,1 млн грн. Причиною незначних виплат у 2013 році стали доволі сприятливі погодні умови. Ризикові події фіксувалися переважно в південних регіонах України (Херсонська, Миколаївська, Запорізька області та АР Крим). Крім цього, на рівень виплат вплинули недоліки страхового законодавства, умов договорів страхування та відповідна компетенція в агровиробників з питань особливостей страхування озимих зернових культур. У зв’язку з цим виникли спірні ситуації та зросла кількість звернень до Постійно діючого третейського суду «Страховий» страхувальників з позовами на страхові компанії.

Станом на 01.09.2013 року страхові компанії отримали 53 заяви про настання ризикових подій, щодо яких відбувається відповідний процес врегулювання проведення огляду постраждалих посівів, складання акту й ухвалення рішень страховиками про виплату страхового відшкодування або відмову в ній).

Унаслідок цього Нацкомфінпослуг запропонував врегулювати перелік страхових ризиків за цим видом страхування. Зокрема, страхування посівів та майбутнього врожаю озимої зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою на весняно-літній період тепер здійснюється на випадок її пошкодження або загибелі на всій або частині площі посіву внаслідок прямої дії страхових випадків (окремих або їхніх комбінацій), а саме: град, удар блискавки; землетрус; лавина, зсув землі, земельний або земельно-водний сель; сильний вітер, пилова буря, шквал, смерч, суховій, видування; сильний дощ, тривалі дощі, повінь, паводок, вимокання; посухи у весняно-літній період; зневоднення на землях, які підлягають примусовому зрошенню або заводненню, ґрунтової кірки, випадіння рослин; пожежі; епіфітотійний розвиток хвороб рослин; епіфітотійне розмноження шкідників рослин; вторинних хвороб рослин; протиправні дії третіх осіб щодо посівів та майбутнього врожаю застрахованої культури. Наприклад, ризик «випрівання» виключено з переліку страхових ризиків, а отже, позиція Постійно діючого третейського суду «Страховий» є аргументованою
та переконливою.