– Максиме Романовичу, Ви є виконавчим директором Всеукраїнської рекламної коаліції та виконавчим директором Громадської Ради з реклами. Декілька слів про ці організації.

– До Всеукраїнської рекламної коаліції входить близько 65 членів: це і найбільші рекламні агентства (так звані агентства комплексного обслуговування), і агентства, які спеціалізуються на окремих видах послуг, і фірми – власники рекламоносіїв. До коаліції увійшли також фірми, які проводять маркетингові дослідження, ЗМІ тощо.

Всіх нас об’єднує розуміння того, що Україні необхідний цивілізований ринок рекламних послуг. Треба створити поле, в якому суб’єкти рекламної діяльності зможуть “конструктивно виживати”.

Наше покликання – лобіювати рекламу як галузь. Адже Всеукраїнська рекламна коаліція є професійним об’єднанням, яке має на меті стимулювати розвиток рекламної діяльності та створити ринок якісних рекламних послуг.

Щодо Громадської Ради з реклами, то це створена у 2001 році громадська організація, яка сприятиме створенню в Україні надійних гарантій свободи реклами; саморегулюванню рекламної галузі, а також взаємодії та об’єднанню зусиль рекламистів-практиків з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування тощо. До неї входять Всеукраїнська рекламна коаліція, Виставкова Федерація України, Наглядова Рада з реклами, Асоціація підприємств зовнішньої реклами України, Всеукраїнський телевізійний комітет.

– Які заходи проводить Всеукраїнська рекламна коаліція?

– Найбільш яскравим щорічним заходом, який організують Всеукраїнська рекламна коаліція та Громадська Рада з реклами, є Київський міжнародний фестиваль реклами, що регулярно проводиться протягом останніх трьох днів травня. Це відкритий захід; по суті, він є одним із методів популяризації реклами.

Реклама – це не завжди погано, адже реклама – не лише тітонька Ася. На мою думку, реклама є технічним прикладним мистецтвом.

– Як підтримує Коаліція своїх членів?

– Підтримка членів для Коаліції – одне з її основних завдань. Ми проводимо інформаційно-консультаційне обслуговування фірм, які входять до складу Коаліції, зокрема ми надаємо безкоштовні консультації юридичного характеру. Якщо ж інтереси та права члена Коаліції можуть бути захищені лише в судовому порядку, ми організуємо кваліфіковану юридичну допомогу (при цьому послуги є вже платними).

Коаліція організовує також різноманітні заходи інформаційного, іміджевого та іншого спрямування. Іноді виникає потреба у представництві інтересів членів Коаліції в органах державної влади.

Відповідно до Закону України “Про рекламу”, Коаліція має право здійснювати незалежну експертизу реклами щодо її відповідності вимогам законодавства України про рекламу та надавати відповідні рекомендації рекламодавцям, виробникам і розповсюджувачам реклами.

– Ваша оцінка чинного законодавства України про рекламу. Чи потребує воно якісних змін і яких саме?

15 Закон України “Про рекламу” від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР не можна назвати поганим, однак він певною мірою застарів. Тому наприкінці 1999 року розпочалася розробка нових положень цього закону. Найбільш активні члени Коаліції працювали в робочих групах Комітету з питань свободи слова та інформації. В результаті було створено законопроект, за який не було соромно. Законопроект проходить перше читання у Верховній Раді України, доопрацьовується, але в результаті втрачає більше, ніж здобуває.

16 15 листопада 2001 року Верховна Рада приймає Закон України “Про внесення змін до Закону України „Про рекламу”” щодо заборони реклами тютюнових та алкогольних виробів.

Президент України накладає на цей закон вето і передає його з правками до Комітету з питань свободи слова та інформації. Зокрема, Президент пропонує ввести заборону на рекламування тютюнових та алкогольних виробів з 1 січня 2003 року. Далі відбувається таке: пропозиції Президента враховані, закон слухається Верховною Радою, яка відповідно до Регламенту має або погодитись із зауваженнями Президента і прийняти доопрацьований закон, або побороти вето Президента. Ні першого, ні другого не відбулося. Таким чином, відкладальне вето Президента України скасувало результати голосування.

Після того, як було сформовано Верховну Раду нового скликання, а відповідно і новий за своїм складом Комітет з питань свободи слова та інформації, робота над законопроектом про рекламу розпочалася знову.

На мою думку, будь-який закон має розроблятися фахівцями з урахуванням позиції громадськості. Ось чому сьогодні функціонують Громадська Рада з питань свободи слова та інформації, Громадська Рада з реклами та Всеукраїнська рекламна коаліція.

Члени Громадської Ради з реклами та Всеукраїнської рекламної коаліції беруть участь в розробці проекту закону. Текст цього закону народжується завдяки компромісам. Він не ідеальний, адже відомо, що в світі немає нічого ідеального. Однак він має бути більш сучасним, ніж Закон України “Про рекламу” 1996 року.

Зауважу, що зараз ми говоримо про проект закону, який розробляють наші громадські організації. Коли ми завершимо роботу, проект буде передано до Громадської Ради з питань свободи слова та інформації, а потім відповідно – до комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації і далі за процедурою.

Нашими засобами лобіювання є здоровий глузд та економічні підрахунки.

З огляду на таке, слід, перш за все, змінити концепцію реклами – в законодавстві необхідно провести чітку межу між поняттям “реклама” й інформацією, яка не охоплюється цим поняттям.

Варто також визначитися з поняттями комерційної та політичної реклами, які, на мою думку, взагалі недоцільно використовувати.

Ще одним недоліком чинного законодавства України є те, що воно не містить чітких критеріїв, за якими різноманітні акції, заходи можна було б віднести до реклами.

Втім, вдосконалений має бути не лише Закон України “Про рекламу”, а й підзаконні нормативно-правові акти. На сьогодні, на жаль, розміщення зовнішньої реклами регулюється нормативно-правовими актами, які суперечать один одному (я маю на увазі Постанову Кабінету Міністрів “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами” від 23 вересня 1998 р. № 1511 та розпорядження Київської міської державної адміністрації “Про порядок розміщення малих архітектурних форм та об’єктів зовнішньої реклами у м. Києві” від 26 лютого 1998 р. № 400).

Реклама тютюнових та алкогольних виробів на телебаченні обов’язково має бути заборонена. Причому рекламування відповідних торговельних марок має проводитися так, щоб було відсутнє посилання (пряме чи опосередковане) на товар.

– Чим небезпечна недобросовісна та неякісна реклама?

– Недобросовісна та неякісна реклама може негативно вплинути на рекламну діяльність, адже незадоволення споживачів якоюсь окремою рекламою може викликати негативне ставлення до реклами в цілому. Наслідком таких процесів може стати заборона реклами як негативного явища. Рекламна діяльність контролюватиметься більш жорстко.

А це антидемократично і нераціонально. Адже реклама є інструментом конкуренції, а не навпаки. Конкуренція, в свою чергу, – це більш якісний товар, нижчі ціни, в результаті чого споживач залишається у виграші.

Першочергове завдання, яке стоїть перед нами, – створення легкої, веселої, класної реклами, яка б “продавала” товар.

Нелюбов до реклами – не український феномен. Але треба розуміти, що реклама – це необхідність. А доти, доки українське суспільство не досягло такого рівня розуміння, рекламу необхідно регулювати на законодавчому рівні. Відповідний закон має відображати реалії сьогодення, бути зрозумілим і для споживачів, і для рекламодавців, і для інших суб’єктів.

Ще одним негативним явищем є недобросовісна реклама. Чинне законодавство не містить важелів, які б запобігали розвитку цього явища. Розмір відповідальності за розміщення недобросовісної реклами не відповідає характеру такої реклами і не може компенсувати завданої недобросовісною рекламою шкоди. Зазнають втрат при цьому не лише споживачі, а й добросовісні учасники рекламного ринку.

У світі найбільш ефективним засобом впливу на осіб, які порушують законодавство про рекламу, є громадські організації, які захищають інтереси всіх учасників – і рекламних агентств, і споживачів.

Я впевнений, що і Всеукраїнська рекламна коаліція, і Громадська Рада з реклами здатні захищати інтереси добросовісних суб’єктів на ринку рекламних послуг.

– Як контролюється діяльність на рекламному ринку України?

– Відповідно до положень ст. 26 Закону України “Про рекламу”, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своєї компетенції 4 органи. Антимонопольний комітет України здійснює контроль відповідно до антимонопольного законодавства України; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення – щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Державний комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України – щодо друкованих засобів масової інформації; а Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики – щодо рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами у сфері захисту споживачів від порушень законодавства про рекламу.

Світовий досвід свідчить про те, що рекламна діяльність має контролюватися державним органом, який забезпечує захист прав споживачів. І це зрозуміло. Адже головна фігура на ринку – саме споживач. На мою думку, контроль інших органів є необґрунтованим, оскільки це ускладнює порядок здійснення рекламної діяльності.

В нашій державі існує загроза збільшення кількості контролюючих органів. З’явилися пропозиції включити до кола контролюючих органів Міністерство охорони здоров’я (щодо реклами харчових продуктів), Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (щодо реклами цінних паперів) тощо…

Контролюючий орган має бути єдиний. Але – дієвий та ефективний.

Інтерв’ю підготувала
Олена ЄРЕМЕНКО, «Юридичний журнал»